ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 3 КЛАС

Завдання 1.

1.     Спиши, вставляючи пропущені букви.

Сидить стар…нька бабуся на сонці. А сон…чко осіннє не п…че, а тільки гріє ласкаво. Дивиться бабуся – в повітрі пл…вуть срібні павутинки.

2.     Підкресли слова, в яких звуків більше, ніж букв.

3.     Склади звукову модель слова «дивиться».

Завдання 2.

1.     Спиши. Визнач головні члени в перших двох реченнях.

Прийшла осінь. Холодний вітер позолотив гілки. Дівчинка – верба стала золотокоса…

А зараз дівчинка золотокоса сумує. Тихо над ставком. Упав золотий листок і поплив кудись далеко – далеко. Зітхнула верба.

2.     Встанови зв’язок слів у другому реченні.

3.     Знайди спільнокореневі слова. Виділи в них корінь.

Завдання 3.

1.     Спиши, вставляючи пропущені букви.

Зійшло сонце, подихнув л…генький віт…рець, і всі д…рева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню.

Б…реза співала ніжну пісню. Дуб співав мужню пісню. В…рба, що схилилася над ставком, співала задумливу пісню. Горобина співала тр…вожну пісню. Ось які пісні ми почули в лісі.

2.     Добери синоніми до слова «подихнув».

3.     Склади звукову модель слова «легенький».

Завдання 4.

1.     Спиши текст, роз’єднуючи слова.

Марійкарадісноскрикнула,азвербизлетіличорніптахийполетілидалеко-далеко.ТовідлетілисумніМарійчинідумки.

2.     Визнач головні члени в другому реченні.

3.     З словосполученням сумні думки склади і запиши речення.

Завдання 5.

1.     Спиши, вставляючи пропущені букви.

З неба л…тіла на з…млю сніжинка. Вона була л…гка, ніжна, прозора, мов пушинка. І крас…ва, мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: «Ось впаде під ноги і її  затопчуть».

2.                Підкресли слова, у яких звуків більше, ніж букв.

3.     До виділених слів добери протилежні за значенням слова.

Завдання 6.

1.     Спиши, розкриваючи дужки. Префікси виділи, прийменники підкресли.

(По) темнів сніговий килим. Падають сніжинки (на) землю. Тихо лягають (на) поле, (на) ліс, (на) дорогу. Я (при) слухаюся (до) тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко – далеко бринить велика кришталева чаша, (до) якої торкається срібний молоточок.

2.                Добери спільнокореневі слова до слова сніжинки, познач у них корінь.

3.     Підкресли речення з однорідними членами речення.

Завдання 7.

1.     Спиши текст. Підкресли дієслова.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий.

2.                Склади і запиши продовження оповідання.

Завдання 8.

1.     Спиши. Визнач час дієслів.

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав:  «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне дуже!»

2.                Запиши продовження твору. Підкресли дієслова.

Завдання 9.

1.     Спиши текст, підкресли іменники, що означають назви істот.

Сидить школяр за столом у зеленому саду й виконує завдання. А завдання йому таке: «Подивись навколо себе, побач кожну річ і порівняй її з іншою річчю».

Сонце! Велике, багряне… З чим порівняти?

Довго думав школяр. Ні з чим сонце порівняти. Бо воно – єдине. Бо тільки воно – сонце.

2.                Визнач число прикметників.

3.     Склади звукову модель виділеного слова.

Завдання 10.

1.     Прочитай. Випиши словосполучення іменників з прикметниками.

Як синичка будить мене

Щойно посвітлішає за вікном, прилітає маленька жовтогруда пташка. Шапочка у неї чорно – оксамитова, щічки біляві. На зеленкувато – синіх крильцях кожна пір’їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у шибку. Заглядає агатовим оченятком у кімнату. Розвиднюється, піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несолоного сала. Синичка дзьобає сало й співає.

2.                Виділи закінчення прикметників.

3.     Визнач число прикметників.

Завдання 11.

1.     Прочитай. Випиши дієслова теперішнього часу. Добери до них форми минулого та майбутнього часу.

Що найсмачніше?

Діти влаштували на дереві годівницю для пташок.

Щодня приносили соняшникове насіння, пшеницю. А синичкам – шматочок сала. Ось і сьогодні повісили сало на ниточку. Прийшов у садок Дмитрик. Йому дуже хотілося побачити, як снідає синичка. Сів біля вікна й дивиться. Прилетіла синичка, сіла біля шматочка сала і дзьобає.

Захотілося Дмитрикові принести синичці чогось ще смачнішого. Він дуже любив вареники з сиром. Приніс Дмитрик вареники і поклав на годівницю. Не знав Дмитрик, що синички вареників не їдять.

2.                Склади звукову модель виділеного слова.

Завдання 12.

1.     Спиши. Зміни слова в дужках так, щоб вийшли речення.

Чому?

Три тижні не був у (школа) Сергійко: хворів. Скучив за (товариші) й за (вчителька).

Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до (школа). Ось і його парта, ось і товариші.

Думалось йому: в (очі) товаришів побачить радість, привітність. Та їхні очі були спокійні й незворушні.

-А ти виконав сьогодні завдання? – тільки й спитав сусіда по парті.

-Виконав, – тихо сказав Сергійко й заплакав.

2.                Склади звукову модель слова «сьогодні».

3.     Виділені слова розбери за будовою.

Завдання 13.

1.     Спиши. Підкресли власні іменники.

На високому березі Дніпра – маленька могилка. Тут поховано дев’ятнадцятирічного солдата Петра Петренка. Він загинув у гарячому бою за переправу через Дніпро. Коли помирав, просив поховати його на високому березі, щоб видно було рідне село.

– Там живуть моя мама, – прошепотів він і помер.

Щодня із великого придніпрянського села приходила до нього на могилу мати. Але ось настала матері смертна година.  А стежка до могили Петра Петренка не заростає. У нього безсмертна мати.

2.                До виділеного слова добери синоніми.

3.                Визнач час дієслів.

Завдання 14.

1.     Прочитай. Визнач, де прийменники, а де – префікси. Спиши, розкриваючи дужки.

Живе (у) нашому селі дід Максим. Усі кажуть: дід – мисливець.  Як тільки починається полювання (на) зайців чи (на) качок, дід щодня йде (з) рушницею (до) лісу. Але що це  (за) дивний мисливець такий! Ніколи не несе додому ні зайця, ні качки.

Чого ж це дід Максим такий невдаха?

Пішли одного разу слідом за дідом,(за) хотілося (по) дивитись, як же він полює. Бачать: поклав дід рушницю, а сам ходить лісом та й (роз) кладає (під) кущами сіно зайцям.

(З) розуміли тоді, чого дід Максим дивний мисливець.

2.                Визнач число та рід прикметників.

3.     Склади звукову модель слова «зайця».

 Завдання 15.

1.     Спиши, розкриваючи дужки.

Яке щастя?

   Мама запитала мене:

– Що таке щастя?

   Я сказала:

– Щастя, це коли ніхто з дітей (не) плаче.

І ще тоді щастя, коли маленьких співочих пташок ніхто в клітку (не) саджає. Бо в клітці не може бути щастя. Щоб мама ніколи (не) плакала й (не) журилася, – то щастя. Бо коли мама журиться, то й у мене сльози тоді на очах.

      2. Визнач число прикметників.

3.                Склади звукову модель слова «щастя».

Завдання 16.

1.     Прочитай. Випиши словосполучення прикметників з іменниками.

Квітка і сніг

Це було взимку. Віра каталася на санчатах. Коли вже поверталась додому, знайшла біля бузку зламану гілочку.

Віра взяла її, принесла додому. Налила в глечик води й поставила гілочку.

Через кілька днів порозкривалися бруньки, з’явилися зелені листочки.

Одного разу прийшла Віра зі школи, глянула на зелену гілочку й руками сплеснула: між листочками з’явилася фіолетова квітка.

Вона поставила глечик із зеленою гілочкою на вікно. Та й заніміла: їй здалося, що гілочка з острахом дивиться на сніг.

Віра глянула пильно на квітку, потім на сніговий килим і засумувала.

2.                Визнач число і рід прикметників.

3.     З двома словосполученнями на вибір склади і запиши речення. Визнач граматичну основу в цих реченнях.

Завдання 17.

1.     Спиши текст. Підкресли дієслова в неозначеній формі.

Місяць у ночвах

Налила мама в ночви води. Зайшло сонце, зійшов місяць. Коли він піднявся високо, я побачив його у воді. Такий самий, як і в небі, – круглий, білий. Мені захотілося розгледіти, що воно там на місяці, мов біла хмаринка. Нахилився я над ночвами, а місяць далеко – далеко. Ось настане ранок, і я тоді добре роздивлюся, що там на місяці.

Настав ранок. Ні в небі, ні в ночвах місяця немає.

2.                Визнач рід дієслів.

3.                Знайди і випиши дієслова, протилежні за значенням.

Контрольна робота №2 з літературного читання мовчки 3 клас (письмово)

Як я став відмінником

     Я не вірю ні в які чудеса. На відміну від моєї сусідки по парті Каті Мишки. Вона навіть вважає, що й сама вміє трохи чаклувати. Звісно, я до цього ставлюся скептично.  Але помічав, що коли Катя  не хоче, щоб її викликали до дошки, вона щось шепоче собі, і її не викликають.

     Якось Катя сказала мені:

-         Півнику (прізвище у мене таке), хочеш одержати одинадцять балів з української мови?

-         Я реаліст, - відповів їй, - тому про таке і не мрію.

-         А якщо я тобі допоможу? – не вгавала Мишка.

-         Почаклуєш? – запитав я.

-         Авжеж, тільки ти повинен виконати усі умови і якщо у твоєму щоденнику з’явиться одинадцятка,  віддаси мені свій брелок для ключів.

     Я погодився. Бо впевнений, що швидше вся школа ходитиме на головах, ніж Леся Степанівна виведе в журналі навпроти мого прізвища одинадцять. Мишка загадала мені на завтра вивчити параграф 27 і розповісти їй. Наступного дня після уроків вона прискіпливо питала мене, ще й диктант примусила написати.

     А в п’ятницю був урок української мови. Я, чесно кажучи, хвилювався і не насмілювався підняти руку. Допомогла Катя, вона весь час штовхала мене в бік, аж поки Леся Степанівна не запитала її:

 - Мишко, ти хочеш до дошки?

 - Ні, це не я, а Півник хоче.

 - Ну що ж, Півнику, йди відповідай, - сказала вчителька.

І я пішов. Коли я розповідав, Леся Степанівна здивовано дивилася на мене. Потім сказала:

 - Півнику, я приємно вражена і з задоволенням ставлю тобі одинадцять балів.

     Коли я сів за парту, Мишка одразу ж прошепотіла:

-     Віддавай брелок, ти обіцяв.

А я не сперечався.

Через кілька днів Мишка знову запитала мене:

-         Одинадцять балів з історії хочеш?

-         Це теж можливо? – засумнівався я .

-         Авжеж! – відповіла Мишка впевнено.

І все повторилося. Я вивчив параграф з історії. Мишка перевірила, я одержав гарну оцінку. А потім почав отримувати одинадцятку за одинадцяткою.

     Довелося віддати Мишці свій рожевий фломастер, гумку і ще багато чого. Зате в наступній чверті я став відмінником.

     У чаклунство я не вірю, але пояснити те, що сталося, не можу. Спробуйте ви.

    

Контрольна робота з літературного читання . Читання мовчки (письмово)

Дата_______________________________________

Прізвище учня_______________________________________________

1.                Визнач жанр прочитаного твору.

А народна казка

Б авторська казка

В оповідання

2.                З якого предмет хлопчик Півник отримав першу гарну оцінку.

А з історії

Б з математики

 В з української мови

3.                Якими рисами характеру наділено хлопчика Півника із твору Ольги Бусенко «Як я став відмінником»?

А наполегливим, впевненим

Б лінивим, байдужим

В здібним, невпевненим

4.                Визнач  головну думку твору Ольги Бусенко «Як я став відмінником»?

      А Знання – найбільша цінність.

Б Тільки наполегливою і старанною працею можна досягти успіху.

В Учитися ніколи не пізно.

5.                Скоромовка  - це:

А вірш, у якому перші літери рядків утворюють слово або речення

Б жартівливий вислів, із важких для швидкої вимови слів

В кроткий поетичний твір, поділений на рядки, які римуються

6.                Поєднай вислів та його тлумачення.

Ходити на голові     *                        * дуже добре знати

Знати на зубок         *                         * бешкетувати, робити безлад

7.                Постав і запиши два запитання за змістом твору Ольги Бусенко «Як я став відмінником»?

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

8.                Поміркуй і запиши, чи справді хлопчикові допомогло чаклунство. А що ж допомогло йому стати відмінником?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Готуємо дітей до школиhttps://docs.google.com/document/d/19tbZSiodVIcDqB9R0ljwyJ76CfROwZF45V0wsvfiJ_A/edit

БЕСІДА НА ТЕМУ:  "ДІЇ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ"

1-4 КЛАС

 МЕТА: закріпити знання дітей про  природні явища, розвивати спостережливість та логічне мислення; навчати учнів правильно орієнтуватись під час виникнення надзвичайних ситуацій, озброїти знаннями, необхідними на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Кожен учень повинен уміти захистити себе і товаришів, які  опинилися в екстремальних умовах.

ОБЛАДНАННЯ : таблиці « Стихійні лиха» , плакати, дитячі малюнки.

ХІД БЕСІДИ

Сьогодні ми з вами поговоримо про стихійні лиха та про те як поводити себе під час виникнення таких ситуацій. Що ж таке стихійне лихо?

Стихійне лихо - це явище природи, яке, створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних цінностей. Стихійне лихо дуже небезпечне внаслідок раптового виникнення.

Є такі види стихійного лиха: масові лісові пожежі, землетруси, повені, катастрофічні затоплення, снігові заноси, селеві потоки, лавини та урагани.

Стихійне лихо або виробничі аварії, які призводягь до загибелі людей, називаються катастрофами.

Розрізняють такі види стихійного лиха:

Метереологічні катастрофи: бурі, урагани, тайфуни, циклони, надзвичайні морози, засухи.

Топологічні катастрофи: повені, селі, лавини, снігові обвали і т.п. Вони найчастіше виникають внаслідок надлишкових опадів, інтенсивного танення снігу і льодових заторів. Причиною повеней можуть бути заливні дощі. Так, наприклад, в липні-серпні 1993 року в північно-західних областях України повені, які були викликані заливними дощами, завдали великих збитків. Тільки у Рівненщині загинуло 4 людей, зруйновано 10 мостів, пошкоджено 440 будинків і більш як ЗО км шляхів. Під водою опинилося 300 гис- га території України. Загальна сума збитків перевищує 80 млн. доларів США — про це повідомила ООН ("Г лос України" від 10.08.1993р.)

Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, вулкани і т.п.

У світі постійно виникають різного роду небезпеки, які пов’язані з природними катаклізмами, аваріями, катастрофами,тероризмом( навести приклади НС , які трапились у світі в останній час) ). Виникнення небезпечних ситуацій, як правило загрожує життю людей, завдає великих матеріальних збитків. Статистика свідчить, що переважна кількість аварій, катастроф відбувається за свідомих чи несвідомих дій людини. Головною причиною такого становища є низький рівень обізнаності населення з існуючою небезпекою техногенного і природного характеру. Це нерідко призводить до загибелі людей. В даний час аварії, катастрофи, стихійні лиха почастішали, що приносить величезну шкоду людям, сільському господарству і призводять до загибелі людей.

Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих.

10.1.У разі виникнення аварійних ситуацій, які можуть призвести до нещасних випадків, робота, відпочинок припиняється до з’ясування й усунення причин виникнення цих ситуацій.

10.2. Про появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

10.3. У разі виникнення пожеж, інших стихійних лих слід організовано, без паніки залишити місце.

10.4. Для виклику пожежної команди необхідно зателефонувати за номером 101, для виклику швидкої допомоги 103.

10.5. Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити органи місцевого самоврядування , місцеві органи міліції, штаб ЦЗ (у разі необхідності).

10.6. У разі виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру (землетруси, повені, затоплення, паводки, снігові лавини) населення буде оповіщено сигналом «УВАГА ВСІМ!», яке супроводжуватиметься завиванням сирени, виробничими гудками та іншими сигнальними засобами.

10.6.1. Дії під час  землетрусу:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- діяти негайно, тільки будуть відчутні коливання ґрунту або споруди, головна небезпека – це предмети й уламки, що падають;

- швидко залишити будинок і відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;

- негайно треба залишити кутові кімнати, перейти на та стати в отворі внутрішніх дверей, подалі від вікон і важких предметів;

- вибігати з будинку швидко, але обережно, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;

 - швидко відійти від високих споруд, шляхопроводів, мостів і ліній електропередач;

- зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відчинити двері та залишатись в автомобілі до припинення коливань;

- якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, якщо можливо, допомогу.

10.6.2. Дії під час раптового затоплення, повені, паводка:

- зберігати спокій, уникати паніки;

- швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;

- надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;-

-  перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час - зачинити вікна та двері першого поверху дошками;

- негайно треба залишити зону затоплення;

- піднятися на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий, піднятися на горище;

- до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швидко вас знайти;

- надати, якщо можливо, допомогу потерпілим;

- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;

- не переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).

10.6.3. Дії у разі сходження снігової лавини:

- зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу потерпілим дітям, людям, які знаходяться поруч;

- почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихаючи через одяг;

- коли лавина захопила і зносить, спробувати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини – це допоможе диханню, коли зупиниться снігова лавина;

 - не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам’ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

10.6.4. Дії під час стихійного лиха:

- зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям та сусідам, зачинити вікна та відійти віл них подалі, загасити вогонь у грубах, вимкнути електро- та газопостачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках;

- перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях – коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами – це небезпечно. Електромережу можуть раптово вимкнути;

- обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійно лихо застало вас на вулиці. За можливості заховатися в підвалі найближчого будинку;

- на відкритій місцевості треба щільно притиснутися до землі, на дно яру, канави, захищаючи голову одягом або гілками дерева;

- зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатися у підвалі міцної споруди;

 - уникати споруд підвищеного ризику – мостів, естакад, трубопроводі, ліній електропередач, водоймищ тощо.

10.7. У разі виникнення надзвичайних ситуацій з викидами радіаційних та екологічно небезпечних речовин населення після сигналу «УВАГА ВСІМ!» буде оповіщено мовною інформацією «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!» або «ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!».

            Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор і слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони з надзвичайних ситуацій. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф – усі ці засоби обхідно тримати постійно увімкненими.

ВІКТОРИНА

Формування комунікативної компетентності у молодших школярів ( моя презентація)https://docs.google.com/presentation/d/1ezQlZWkx52nI581O2hxo_Z216j-9LHIlqaIr2HdP_ns/edit#slide=id.p4

https://drive.google.com/drive/folders/0BxUjj2mHhmZlcWRVaERHZ05JQ0E
Планування групи продовженого дня на 2017-2018 н.р. І півріччя

Портфоліо вихователя групи продовженого дня Горєлової Оксани Володимирівни.

 Портфоліо вихователя групи продовженого дня Горєлової Оксани Володимирівни.https://docs.google.com/presentation/d/16IqOP4IcqVVHuWGqD3psjWJasuq5t6kIMc-RgcoA76Q/edit?usp=sharing